талон

тало́н

-а, ч.

1》 Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь.

Відкріпний талон — документ про відкріплення, зняття з якогось обліку.

Посадочний талон — контрольний квиток, що дозволяє посадку у вагон.

Прикріпний талон — документ, що дає право стати на якийсь облік.

2》 Дублікат документа, що залишається в корінці чекової, ордерної й т. ін. книжок.

3》 Основна частина цінного папера (акції, акредитива тощо).

Значення в інших словниках

1. талон — тало́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. талон — (на одержання) КВИТОК; (металевий) жетон; (одержати відсотки) купон.  Словник синонімів Караванського
3. талон — Квиток  Словник чужослів Павло Штепа
4. талон — ТАЛО́Н, а, ч. 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
5. талон — тало́н (франц. talon, від лат. talus – п’ята) 1. Контрольний документ, що дає право на одержання чого-небудь. 2. Дублікат документа, що залишається як корінець чекової, ордерної книжки. 3. Основна частина цінних паперів (акції, облігації).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. талон — Тало́н, -на; -ло́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. талон — ТАЛО́Н, а, ч. 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (Собко, П’єси, 1958, 178).  Словник української мови в 11 томах
8. талон — рос. талон 1. Документ, що підтверджує право його власника на отримання цінності, речі або на доступ, прохід у певне місце. 2. Частина документа, що відокремлюється від нього у вигляді самостійного документа.  Eкономічна енциклопедія