талон —
ТАЛО́Н, а, ч. 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (В. Собко).
Словник української мови у 20 томах
талон —
-а, ч. 1》 Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. Відкріпний талон — документ про відкріплення, зняття з якогось обліку. Посадочний талон — контрольний квиток, що дозволяє посадку у вагон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
талон —
тало́н (франц. talon, від лат. talus – п’ята) 1. Контрольний документ, що дає право на одержання чого-небудь. 2. Дублікат документа, що залишається як корінець чекової, ордерної книжки. 3. Основна частина цінних паперів (акції, облігації).
Словник іншомовних слів Мельничука
талон —
ТАЛО́Н, а, ч. 1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь. [Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (Собко, П’єси, 1958, 178).
Словник української мови в 11 томах
талон —
рос. талон 1. Документ, що підтверджує право його власника на отримання цінності, речі або на доступ, прохід у певне місце. 2. Частина документа, що відокремлюється від нього у вигляді самостійного документа.
Eкономічна енциклопедія