тамарикс

ТАМАРИ́КС, у, ч.

Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах.

Під деревами вже глибоко осів сніг, інколи біля відхуканих окоренків проглядали цупкі зелені хрещики барвінку або червонаві прутики тамариксу (М. Стельмах);

На барханах добре ростуть саксаул, тамарикс і деякі трави (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. тамарикс — тамари́кс іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. тамарикс — -у, ч. Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тамарикс — тамари́кс, тамари́ск (лат. tamarix) рід деревних і кущових рослин. Поширені переважно в пустелях, напівпустелях і степах Європи, Азії та Африки. Використовують як паливо, для закріплення пісків, створення живоплотів тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. тамарикс — Пустельна та приморська рослина, кущ родини тамариксових; Пд. Європа, Зх. і Центр. Азія, Пн.-Сх. Африка; листки дрібненькі, лускуваті; грудочки затверділого соку утворюють тамариксову манну; використовують для закріплення ґрунтів, створення живоплотів...  Універсальний словник-енциклопедія
5. тамарикс — ТАМАРИ́КС, у, ч. (Татаrіх L.). Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених грунтах.  Словник української мови в 11 томах
6. тамарикс — Тамарикс, -ксу м. раст. Tamarix tentrandra Rall. ЗЮЗО. І. 138.  Словник української мови Грінченка