Великий тлумачний словник сучасної мови

тамарикс

тамари́кс

-у, ч.

Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тамарикс — тамари́кс іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. тамарикс — ТАМАРИ́КС, у, ч. Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених ґрунтах.  Словник української мови у 20 томах
  3. тамарикс — тамари́кс, тамари́ск (лат. tamarix) рід деревних і кущових рослин. Поширені переважно в пустелях, напівпустелях і степах Європи, Азії та Африки. Використовують як паливо, для закріплення пісків, створення живоплотів тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тамарикс — Пустельна та приморська рослина, кущ родини тамариксових; Пд. Європа, Зх. і Центр. Азія, Пн.-Сх. Африка; листки дрібненькі, лускуваті; грудочки затверділого соку утворюють тамариксову манну; використовують для закріплення ґрунтів, створення живоплотів...  Універсальний словник-енциклопедія
  5. тамарикс — ТАМАРИ́КС, у, ч. (Татаrіх L.). Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених грунтах.  Словник української мови в 11 томах
  6. тамарикс — Тамарикс, -ксу м. раст. Tamarix tentrandra Rall. ЗЮЗО. І. 138.  Словник української мови Грінченка