тамарикс
ТАМАРИ́КС, у, ч. (Татаrіх L.). Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками; росте на піщаних і засолених грунтах.
Під деревами вже глибоко осів сніг, інколи біля відхуканих окоренків проглядали цупкі зелені хрещики барвінку або червонаві прутики тамариксу (Стельмах, І, 1962, 217);
На барханах добре ростуть саксаул, тамарикс і деякі трави (Фіз. геогр., 5, 1956, 111).
Словник української мови (СУМ-11)