тамбур
ТА́МБУР¹, а, ч.
1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни.
Мати видибала в тамбур: – Так, може, я таки перекажу Василеві хай хоч напише? (В. Дрозд);
Зібравшись біля бокового тамбура, де зберігалися всякі доярські причандали, доярки перешіптувались (С. Добровольський);
При вході до будинку або в самій роздягальні повинен бути тамбур, завдяки якому, коли відчинять зовнішні двері, холодне повітря не проникає до вестибюля, де роздягаються діти, а спочатку змішується з нагрітим повітрям тамбура (з навч. літ.).
2. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона.
Він стояв у тамбурі, .. нетерпляче чекаючи хвилини, коли поїзд зупиниться (Н. Рибак).
3. архт. Те саме, що бараба́н 3.
ТА́МБУР², а, ч.
Вид вишивання або плетіння, коли кожна наступна петля нитки протягається гачком або голкою через попередню.
ТАМБУ́Р, а, ч., муз., заст.
Барабан (у 1 знач.).
Словник української мови (СУМ-20)