тамбур
ТА́МБУР, а, ч.
1. Прибудова біля входу в приміщення; сіни.
При вході до будинку або в самій роздягальні повинен бути тамбур, завдяки якому, коли відчинять зовнішні двері, холодне повітря не проникає до вестибюля, де роздягаються діти, а спочатку змішується з нагрітим повітрям тамбура (Шк. гігієна, 1954, 180);
Зібравшись біля бокового тамбура, де зберігалися всякі доярські причандали, доярки перешіптувались (Добр., Тече річка.., 1961, 29).
2. Закритий майданчик пасажирського залізничного вагона.
Він стояв у тамбурі,.. нетерпляче чекаючи хвилини, коли поїзд зупиниться (Рибак, Час.., 1960, 771);
Микола Щорс стояв на східцях вагона, поки поїзд не рушив від станції, а тоді ступив у тамбур вагона (Скл., Легенд. начдив, 1957, 16).
3. архт. Те саме, що бараба́н 3.
ТА́МБУР², а, ч. Вид вишивання або плетіння, коли кожна наступна петля нитки протягається гачком або голкою через попередню.
ТАМБУ́Р, а, ч., муз., заст. Барабан (у 1 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)