тамований

ТАМО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до тамува́ти.

Лишившись на сцені сама, весь тамований при людях біль вкладає Аза-Заньковецька в свій монолог (з мемуарної літ.);

Марія оглянулася. Стареча лагідність, тамована гіркотою всепрощення – все враз обернулося до молодої, схвильованою зустріччю жінки (Г. Колісник).

2. у знач. прикм. Стриманий, приглушений.

Він [Сивоок] ночами не спав, навіть не лягав, а сидів коло вогнища, і все в ньому здригалося від тамованого, невтримного плачу (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. тамований — тамо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. тамований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до тамувати. 2》 у знач. прикм. Стриманий, приглушений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тамований — ТАМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до тамува́ти. Лишившись на сцені сама, весь тамований при людях біль вкладає Аза-Заньковецька в свій монолог (Минуле укр. театру, 1953, 116). 2. у знач. прикм. Стриманий, приглушений.  Словник української мови в 11 томах