танцюр
ТАНЦЮ́Р, а, ч., заст.
Танцюрист.
Музики змовкають. Танок припиняється. Танцюри витирають піт (С. Васильченко);
// Партнер у танці.
Вуйко звернув увагу на Маниного танцюра і рішив, що він або гуляти не вміє, або упився (О. Маковей).
Словник української мови (СУМ-20)