тапчанчик

ТАПЧА́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до тапча́н.

– В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (І. Нечуй-Левицький);

Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. тапчанчик — тапча́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тапчанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до тапчан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тапчанчик — ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. — В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (Н.-Лев., IV, 1956. 279); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650).  Словник української мови в 11 томах
4. тапчанчик — Тапчанчик, -ка м. ум. отъ тапчан.  Словник української мови Грінченка