тапір
ТАПІ́Р, а, ч.
Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом.
Найбільш поширеним видом тапірів у Гвіано-Бразильській підобласті є тапір звичайний (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)