1. Словник української мови у 20 томах

тапір

ТАПІ́Р, а, ч.

Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом.

Найбільш поширеним видом тапірів у Гвіано-Бразильській підобласті є тапір звичайний (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тапір — тапі́р іменник чоловічого роду, істота звір Орфографічний словник української мови
  2. тапір — -а, ч. Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та Південно-Східної Азії з невеликим хоботом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тапір — тапі́р (мовою тупі-гуарані tapira) рід ссавців ряду непарнокопитних. Поширені в Південній Азії та Південній Америці. Об’єкт мисливства заради м’яса й шкури. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тапір — ТАПІ́Р, а, ч. Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом. Найбільш поширеним видом тапірів у Гвіано-Бразільській підобласті є тапір звичайний (Посібник з зоогеогр., 1956, 37). Словник української мови в 11 томах