тапір
тапі́р
(мовою тупі-гуарані tapira)
рід ссавців ряду непарнокопитних. Поширені в Південній Азії та Південній Америці. Об’єкт мисливства заради м’яса й шкури.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тапір — тапі́р іменник чоловічого роду, істота звір Орфографічний словник української мови
- тапір — ТАПІ́Р, а, ч. Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом. Найбільш поширеним видом тапірів у Гвіано-Бразильській підобласті є тапір звичайний (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тапір — -а, ч. Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та Південно-Східної Азії з невеликим хоботом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тапір — ТАПІ́Р, а, ч. Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом. Найбільш поширеним видом тапірів у Гвіано-Бразільській підобласті є тапір звичайний (Посібник з зоогеогр., 1956, 37). Словник української мови в 11 томах