тапір
тапі́р
-а, ч.
Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та Південно-Східної Азії з невеликим хоботом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тапір — тапі́р іменник чоловічого роду, істота звір Орфографічний словник української мови
- тапір — ТАПІ́Р, а, ч. Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом. Найбільш поширеним видом тапірів у Гвіано-Бразильській підобласті є тапір звичайний (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тапір — тапі́р (мовою тупі-гуарані tapira) рід ссавців ряду непарнокопитних. Поширені в Південній Азії та Південній Америці. Об’єкт мисливства заради м’яса й шкури. Словник іншомовних слів Мельничука
- тапір — ТАПІ́Р, а, ч. Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом. Найбільш поширеним видом тапірів у Гвіано-Бразільській підобласті є тапір звичайний (Посібник з зоогеогр., 1956, 37). Словник української мови в 11 томах