тарабарщина
ТАРАБА́РЩИНА, и, ж., розм.
Що-небудь сказане або написане іншою, невідомою чи незрозумілою комусь мовою.
– Я не розумію твоєї тарабарщини, говори по-англійському (І. Кулик);
Словесна гра у тарабарщині побудована на довільній перестановці складових частин слова і членів речення: підмет – на місце присудка, додаток – на місце підмета і т. д (з навч. літ.);
// Щось безглузде, незрозуміле; неясно виражене; нісенітниця.
Вражає, як навально заступається фахова наука, літературно-критична мова вульгарно-ідеологічною, нищівно-руйнівною, брутальною антигуманістичною тарабарщиною (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)