тарабарщина
ТАРАБА́РЩИНА, и, ж., розм. Що-небудь сказане або написане іншою, невідомою чи незрозумілою комусь мовою.
— Я не розумію твоєї тарабарщини, говори по-англійському (Кулик, Записки консула, 1958, 95);
// Щось безглузде, незрозуміле; неясно виражене; нісенітниця.
За «вченою» тарабарщиною і словесними викрутасами Ленін розкрив класову роль емпіріокритицизму як знаряддя в руках імперіалістичної буржуазії (Біогр. Леніна, 1955, 103).
Словник української мови (СУМ-11)