тарантас
ТАРАНТА́С, а, ч.
Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги.
Отут побачили б ви у неділю.., скільки збирається народу!.. Ідеш було, дивишся-дивишся та й не втерпиш: вилізеш з тарантаса і підійдеш до якого-небудь товариства (О. Стороженко);
[Кушнірук:] За три дні .. ні один тарантас не проїхав – пани тепер бояться цього шляху, як огню (С. Васильченко);
Нині й Диканька не та, і шляхи до неї не ті, якими колись їздили на скрипучих возах і тарантасах (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)