тарахкальце

ТАРАХКА́ЛЬЦЕ.

ТАРА́ХКАЛЬЦЕ, я, с.

Зменш. до тара́хкало; брязкальце.

Торкнула на ослоні черепок – тарахкальце, – вже під стелею, аж легіт вдарив об Чайчині вії. Проміж зілля на покуті блимнула як біль: на головці шапочка вишита коциком та розмальована сухозолотом... (К. Гриневичева).

Значення в інших словниках

1. тарахкальце — тара́хкальце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тарахкальце — -я, с. Зменш. до тарахкало; брязкальце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тарахкальце — ТАРА́ХКАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до тара́хкало; брязкальце.  Словник української мови в 11 томах