таскатися
ТАСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.
1. фам. Те саме, що волочи́тися 2, 3; вештатися, тягатися (у 1–3 знач.).
Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (І. Котляревський);
Повісилась [Оксана] на шию копитанові [капітанові], .. таскалась з ним по усьому світу (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. рідко. Іти, їхати, ходити кудись далеко або неохоче.
– Тобі нічого в город таскатись: розледачієш, розпустишся (Л. Яновська);
А козаки роздирають його [підкоморія] на шматки своїми скаргами й примушують таскатися в погоду й негоду чортзна-де (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)