татарюга

ТАТАРЮ́ГА, и, ч., зневажл.

Збільш. до тата́рин.

Там [під Цоцорою] .. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. татарюга — татарю́га іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. татарюга — -и, ч. Збільш.-зневажл. до татарин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. татарюга — ТАТАРЮ́ГА, и, ч. Збільш.-зневажл. до тата́рин. Там [під Цоцорою].. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш, Вибр., 1969, 418).  Словник української мови в 11 томах
4. татарюга — Татарюга, -ги м. ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.  Словник української мови Грінченка