Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
татарюга —
татарю́га іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
татарюга —
ТАТАРЮ́ГА, и, ч., зневажл. Збільш. до тата́рин. Там [під Цоцорою] .. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
татарюга —
ТАТАРЮ́ГА, и, ч. Збільш.-зневажл. до тата́рин. Там [під Цоцорою].. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш, Вибр., 1969, 418).
Словник української мови в 11 томах
татарюга —
Татарюга, -ги м. ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Словник української мови Грінченка