татарюга
ТАТАРЮ́ГА, и, ч. Збільш.-зневажл. до тата́рин.
Там [під Цоцорою].. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш, Вибр., 1969, 418).
Словник української мови (СУМ-11)ТАТАРЮ́ГА, и, ч. Збільш.-зневажл. до тата́рин.
Там [під Цоцорою].. згинув [Жолкевський] від шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки (П. Куліш, Вибр., 1969, 418).
Словник української мови (СУМ-11)