татко
ТА́ТКО, а, ч.
Пестл. до та́то.
Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку (Леся Українка);
Як вона [мачуха] пішла, вони [діти] всі до татка (Б. Грінченко);
– Татку, татку, хтось тарабанить у вікно, – тремтить біля сонного батька дівча (М. Стельмах);
– Татку, тебе колись била твоя мати? – запитує донька. – Ні, тільки твоя... (народний жарт).
Словник української мови (СУМ-20)