Значення в інших словниках
-
татко —
«ключник»[ IV, 486] (порівн. фамільярну форму звертання львівських вуличників «Тату!» на лад шанобливого звертання до старших чужих чоловіків по говірках; татусю, батьку, вуйку, стрику, бадіко, дядьку) [ОГ]
Словник з творів Івана Франка
-
татко —
та́тко іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
татко —
див. батько
Словник синонімів Вусика
-
татко —
ТА́ТКО, а, ч. Пестл. до та́то. Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку (Леся Українка); Як вона [мачуха] пішла, вони [діти] всі до татка (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
татко —
татко → тато
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
татко —
-а, ч. Пестл. до тато.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
татко —
Та́тко, -ка, -кові, та́тку!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
татко —
ТА́ТКО, а, ч. Пестл. до та́то. Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку (Л. Укр., III, 1952, 663); Як вона [мачуха] пішла, вони [діти] всі до татка (Гр., II, 1963, 406); — Татку, татку, хтось тарабанить у вікно, — тремтить біля сонного батька дівча (Стельмах, II, 1962, 70).
Словник української мови в 11 томах
-
татко —
Татко, -ка м. 1) ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Словник української мови Грінченка