тахта
ТАХТА́, и́, ж.
Широкий низький диван без спинки.
Зліва в простінку біля вікна – тахта з двома доморобними вкривалами (І. Волошин);
Мама заснула на старій широкій тахті (Л. Первомайський);
До побутових речей, які пов'язували його з колишньою дружиною, належать тахта і пуфик (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)