тахта

КАНА́ПА (рід м'яких меблів), ДИВА́Н, КОЗЕ́ТКА заст.; ТАХТА́ (широка, без спинки); КУШЕ́ТКА, ОТОМА́НКА (ОТОМА́НА) (невелика, без спинки, з узголів'ям). Іван Васильович ліг на канапу та й задрімав (Остап Вишня); Марко поклав гостя на дивані, а собі до грубки підсунув кушетку (С. Чорнобривець); Настільна лампа під синім шовковим абажуром, етажерка з книжками, м'яка тахта (О. Донченко); Дарка лягає горілиць на отоманку (Ірина Вільде); Пішов я просто до своєї кімнати, де кинувсь на отоману (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. тахта — тахта́ іменник жіночого роду диван  Орфографічний словник української мови
2. тахта — [тахта] -ти, м. (на) -т'і, мн. тахтие, тахт дв'і тахти (диван)  Орфоепічний словник української мови
3. тахта — Див, диван  Словник чужослів Павло Штепа
4. тахта — ТАХТА́, и́, ж. Широкий низький диван без спинки. Зліва в простінку біля вікна – тахта з двома доморобними вкривалами (І. Волошин); Мама заснула на старій широкій тахті (Л. Первомайський); До побутових речей, які пов'язували його з колишньою дружиною, належать тахта і пуфик (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
5. тахта — -и, ж. Широкий низький диван без спинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тахта — ТАХТА́, и́, ж. Широкий низький диван без спинки. Зліва в простінку біля вікна — тахта з двома доморобними вкривалами (Вол., Сади.., 1950, 114); Мама заснула на старій широкій тахті (Перв., Дикий мед, 1963, 395).  Словник української мови в 11 томах