тахта
ТАХТА́, и́, ж. Широкий низький диван без спинки.
Зліва в простінку біля вікна — тахта з двома доморобними вкривалами (Вол., Сади.., 1950, 114);
Мама заснула на старій широкій тахті (Перв., Дикий мед, 1963, 395).
Словник української мови (СУМ-11)