таця
ТА́ЦЯ, і, ж.
1. Те саме, що підно́с 2.
Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті й кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці і всяка посудина (П. Куліш);
Вбігає Катя, за якою лакей несе тацю з ласощами й вином (І. Кочерга);
Тодоска на срібній, з позолоченими наконечниками таці вносить хліб (М. Стельмах);
До кімнати увійшла молодесенька й дуже гарна дівчина в сніжно-білому халаті і з тацею на руці (І. Багряний);
На таці стояв чепурний кошик з десятком вуглин, які й підкидались щипцями в самовар, щоб підтримати його в стані кипіння (В. Підмогильний).
2. Те саме, що тарі́ль 1.
Стіл був заставлений тарілками й тацями з їжею (В. Собко);
Сніданок обіцяв бути розкішним. Омари на порцелянових тацях, голландський сир у срібних коритчатках, паштет з гусячої печінки (П. Загребельний);
Страви, які треба брати з таці самим гостем, накладають на тарілки за допомогою роздавальних виделки та ножика (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)