Словник української мови у 20 томах

тачанка

ТАЧА́НКА, и, ж.

На Україні та Кубані – ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі.

На станції їх уже чекала запряжена тачанка (Л. Юхвід);

Гасанчук приїхав до нього вдруге. Приїхав новою тачанкою на гумових дужих колесах (О. Гончар);

// Такий візок із кулеметом (у кавалерії часів громадянської війни).

А командир лежав на тачанці й дивився в небо, його голова похитувалась в такт ресорам (Ю. Яновський);

Переганяючи бійців, у шаленому льоті промчала тачанка з кулеметом (М. Стельмах);

* Образно. Риплять тачанки дощів і тріскотять кулемети чвирі (М. Хвильовий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тачанка — тача́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тачанка — див. карета, повозка, тарантас, ляндо  Словник чужослів Павло Штепа
  3. тачанка — -и, ж. В Україні та на Кубані – ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі. || Такий візок із кулеметом (у кавалерії часів громадянської війни).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тачанка — ТАЧА́НКА, и, ж. На Україні та Кубані — ресорний чотириколісний візок із відкритим кузовом для парної упряжі. На станції їх уже чекала запряжена тачанка (Юхвід, Оля, 1959, 203); Гасанчук приїхав до нього вдруге.  Словник української мови в 11 томах