телеграф
ТЕЛЕГРА́Ф, у, ч.
1. Вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання та приймання повідомлень на великі відстані (по проводах, по радіо або оптичними засобами).
Полив дощ як з відра .. Не видно було навіть понад шляхом стовпів телеграфу (І. Нечуй-Левицький);
Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (М. Коцюбинський).
2. Апарат, що забезпечує передавання й приймання на віддалі різних повідомлень.
Гарячково стукав, поспішався телеграф (В. Еллан-Блакитний);
Ширить тривогу телеграф. У телеграфістів швидкі руки (О. Довженко).
3. Установа зв'язку, обладнана комплексом пристроїв для телеграфного зв'язку.
Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу, хутенько вбралась і поїхала сама на телеграф (Леся Українка);
Ясень заходить на телеграф, бере бланки і посилає телеграми: додому, на Україну, в рідний університет (Ю. Бедзик);
Вийшовши з університету і шукаючи посади, потрапив у телеграф, де й прослужив .. коло 2 років (В. Самійленко);
Перед дверима телеграфу, за низенькою огорожею, цвіте дбайливо викоханий квітник (В. Козаченко);
// Працівники такої установи.
– Уряд не зможе їм [козакам] вчасно подати допомогу. Та ще саме тепер, коли .. страйкує телеграф – не передає накази (А. Головко).
△ (1) Маши́нний телегра́ф – пристрій, за допомогою якого здійснюється зв'язок командних пунктів корабля з машинним відділенням.
Командир корабля береться за .. ручку машинного телеграфу і ставить стрілку на “повний вперед” (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)