телеграфний
ТЕЛЕГРА́ФНИЙ, а, е.
1. Прикм. до телегра́ф.
Грім падав на телеграфні стовпи (І. Нечуй-Левицький);
Праворуч побігла закрутом залізнична колія з телеграфними стовпами, а просто перед нами лежали безкраїми просторами неорані ниви (Б. Антоненко-Давидович);
Начальник відділу .. прочитав наліплену на сірий папір телеграфну стрічку (Л. Первомайський);
Гудів лірично телеграфний дріт... Виростали тіні від стовпів (Я. Качура);
// Здійснюваний за допомогою телеграфу.
Тепер за допомогою космічних апаратів можна здійснювати не тільки наддалекі телепередачі, але й телеграфний і телефонний зв'язок (з наук.-попул. літ.);
Тональне телеграфування змінними струмами дало змогузамість однієї телефонної розмови здійснювати 18 телеграфних зв'язків (з наук.-попул. літ.);
// Переданий телеграфом.
Телеграфний наказ;
// Признач. для телеграфування.
Другий урок відбувався в класі зв'язку. Столи з телефонними апаратами, телеграфні ключі, скатки проводу (І. Багмут);
Він спробував було пірнути в роботу і старанно заходився скручувати телеграфну бинду, записувати зміст телеграм, але анкета не давала йому спокою (Б. Антоненко-Давидович);
// Який займається передачею повідомлень по телеграфу.
Телеграфна контора.
2. перен. Подібний до повідомлень, що передаються телеграфом; який характеризується стислістю.
Стиль заміток, статей і нарисів був [під час війни] гранично короткий, майже телеграфний (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)