теленькнути
ТЕЛЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Однокр. до теле́нькати 1.
Не минула й година, як Подол було звільнено. Ще гучніше загукала мідяна плита на Бабинім Торжку і дзвінкіше теленькнув дзвінок на церкві Святого Іллі... (Б. Лепкий);
В коридорі теленькнув дзвоник, і Михайло поспішив відчинити (М. Олійник);
Не встиг теленькнути дзвінок, як нам назустріч вийшли батько й два сини (з газ.).
2. Здригнутися, стиснутися від радості, страху тощо.
А там футбол [м'яч] десь за ворітьми на вигоні бехне, аж у хлопців серце теленькне (А. Головко);
Коли його привезли на станцію, а потім, після огляду лікаря, віднесли на носилках у вагон, він одразу ж побачив тут вартового .. Серце боляче теленькнуло (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)