телефонний
ТЕЛЕФО́ННИЙ, а, е.
Прикм. до телефо́н.
Його погляд .. спинився на телефонному апараті (Олесь Досвітній);
Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (О. Довженко);
Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст, притиснувши до вуха трубку (В. Кучер);
Суєта житейська ще тримає тебе на витвореній цивілізацією мотузці – телефонному дроті (В. Дрозд);
В кабінеті різко задзеленчав телефонний дзвінок (О. Донченко);
Телефонний номер;
// Який здійснюється за допомогою телефону.
Телефонний зв'язок з штабом батальйону обірвався. Телефоніст, тримаючись рукою за провід, проповз назад до села шукати обрив (М. Трублаїні);
Хвилинку вагалась [Олена] та й не могла далі чекати, поки закінчать телефонну розмову. Підійшла до Марини (А. Головко);
// Признач. для зв'язку за допомогою телефонів.
Міжміські телефонні розмови ведуться через міжміські телефонні станції (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)