телефон
ТЕЛЕФО́Н, ч.
1. род. а. Електричний апарат для приймання та передавання звуку на відстані за допомогою спеціальних каналів зв'язку та засобів комутації сигналів.
Прокидаюсь в незрозумілій тривозі .. Телефон дзвонить сильно і уперто. Може, яке нещастя, потоп, землетрус? (М. Коцюбинський);
Він тяжко переживав свої копійчані програші і, щоб приховати від інших хвилювання, раз у раз вискакувава з-за столу й бігав до телефона (Б. Антоненко-Давидович);
Нарешті виповнювання анкети скінчилося. Фурія звеліла Рибалкові кинути лантух і валізу в куток і йти з Андрієм геть, чекати десь там, а сама зняла трубку настільного телефона (І. Багряний);
Він мав втомлені, гарячково блискучі очі, елегантну секретарку і два телефони, які час від часу дзвеніли (В. Собко).
2. род. у. Система електричних апаратів і пристроїв, що дають змогу передавати та приймати мовлення на великій відстані.
І коли вже від тебе до мене телефон проведуть? (Леся Українка);
Телекомунікаційна революція набагато всеосяжніша і поширюється значно швидше, ніж свого часу телефон та телеграф (з наук.-попул. літ.);
Шляхи розвитку, наприклад, європейської культури мають своїми поворотними пунктами такі медіуми, як книга, телефон, радіо, кінематограф і телебачення (із журн.);
Тепер потрібно активніше будувати місцеві телефонні станції у районах та обласних центрах, щоб населення, яке бажає отримати телефон, мало змогу це зробити (з газ.).
3. род. а, розм. Номер телефонного апарата.
Вулиця така-то, номер такий-то, трамвай дев'ять. Коли потрібний телефон, то можна й це сказати (М. Хвильовий);
І знайшов адресу й телефон офісу мого товариша (із журн.);
Якщо ви не дасте мені зараз його телефон, я кладу слухавку і роблю те, що сказала шановна пані (з газ.).
4. род. а. Пристрій, що перетворює електричні коливання на звукові, використовується в системах передавання звуку на відстань.
У 1956 році на світ з'явився апарат у вигляді трубки, де в єдине ціле було зібрано телефон, мікрофон та набирач номера (з навч. літ.).
(1) Конта́ктний телефо́н – телефон якої-небудь організації, приватної особи, за яким можна одержати або передати необхідну інформацію.
Оголосили контактні телефони, за якими кожен міг повідомити прізвище не лише прямих учасників [путчу] (Б. Олійник);
(2) Мобі́льний (стільнико́вий) телефо́н – портативний телефонний апарат для з'єднання абонентів через мережу мобільного (стільникового) зв'язку.
Український мобільний телефон зроблено з американських та японських деталей. Українське в ньому – програмне забезпечення. Виробництво найпростішої моделі – дуже дешеве (з Інтернету);
Група британських учених сьогодні оголосила результати дослідження впливу радіовипромінювання на здоров'я людини. Як випливає з заяви, опублікованої під егідою відомства Національного Радіологічного захисту Великобританії (National Radiological Protection Board), немає ніякого свідчення тому, що радіовипромінювання стільникових телефонів наносить шкоду здоров'ю людини (з наук.-попул. літ.);
Контрабандну партію мобільних телефонів і плазмових телевізорів вилучили співробітники СБУ спільно з працівниками митниці. Цей крам намагалися провезти через пропускний пункт Шегині, Мостиської митниці (із журн.);
З середини дев'яностих років XX ст. настав час перших бутиків, іномарок і мобільних телефонів (з газ.);
В Японії, ПІвденній Кореї стільниковими телефонами користуються більше 90% родин (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)