телефон
телефо́н
-у, ч.
1》 Вид електрозв'язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів.
2》 Апарат із сигнальним дзвінком і трубкою для розмов за допомогою такого виду зв'язку.
Головні телефони тех. — те саме, що навушники 2.
3》 розм. Номер телефонного апарата.
Великий тлумачний словник сучасної української мови