телефонний

ТЕЛЕФО́ННИЙ, а, е.

Прикм. до телефо́н.

Його погляд .. спинився на телефонному апараті (Олесь Досвітній);

Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (О. Довженко);

Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст, притиснувши до вуха трубку (В. Кучер);

Суєта житейська ще тримає тебе на витвореній цивілізацією мотузці – телефонному дроті (В. Дрозд);

В кабінеті різко задзеленчав телефонний дзвінок (О. Донченко);

Телефонний номер;

// Який здійснюється за допомогою телефону.

Телефонний зв'язок з штабом батальйону обірвався. Телефоніст, тримаючись рукою за провід, проповз назад до села шукати обрив (М. Трублаїні);

Хвилинку вагалась [Олена] та й не могла далі чекати, поки закінчать телефонну розмову. Підійшла до Марини (А. Головко);

// Признач. для зв'язку за допомогою телефонів.

Міжміські телефонні розмови ведуться через міжміські телефонні станції (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телефонний — телефо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. телефонний — [теилеифон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. телефонний — -а, -е. Прикм. до телефон. Телефонний номер. || Який здійснюється за допомогою телефону. || Признач. для зв'язку за допомогою телефонів. Телефонний довідник. Телефонна мережа — комплекс технічних споруд і обладнання, що признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. телефонний — Телефо́нний і телефо́новий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. телефонний — ТЕЛЕФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до телефо́н. Його погляд.. спинився на телефонному апараті (Досв., Вибр., 1959, 224); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (Довж. Словник української мови в 11 томах