телефонний

телефо́нний

-а, -е.

Прикм. до телефон. Телефонний номер.

|| Який здійснюється за допомогою телефону.

|| Признач. для зв'язку за допомогою телефонів. Телефонний довідник.

Телефонна мережа — комплекс технічних споруд і обладнання, що признач. для здійснення телефонного зв'язку.

Телефонна станція — будівля з комплексом технічних засобів, призначених для комутації каналів зв'язку телефонної мережі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телефонний — телефо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. телефонний — [теилеифон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. телефонний — ТЕЛЕФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до телефо́н. Його погляд .. спинився на телефонному апараті (Олесь Досвітній); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (О. Словник української мови у 20 томах
  4. телефонний — Телефо́нний і телефо́новий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. телефонний — ТЕЛЕФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до телефо́н. Його погляд.. спинився на телефонному апараті (Досв., Вибр., 1959, 224); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (Довж. Словник української мови в 11 томах