телефонний
телефо́нний
-а, -е.
Прикм. до телефон. Телефонний номер.
|| Який здійснюється за допомогою телефону.
|| Признач. для зв'язку за допомогою телефонів. Телефонний довідник.
Телефонна мережа — комплекс технічних споруд і обладнання, що признач. для здійснення телефонного зв'язку.
Телефонна станція — будівля з комплексом технічних засобів, призначених для комутації каналів зв'язку телефонної мережі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- телефонний — телефо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- телефонний — [теилеифон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- телефонний — ТЕЛЕФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до телефо́н. Його погляд .. спинився на телефонному апараті (Олесь Досвітній); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (О. Словник української мови у 20 томах
- телефонний — Телефо́нний і телефо́новий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- телефонний — ТЕЛЕФО́ННИЙ, а, е. Прикм. до телефо́н. Його погляд.. спинився на телефонному апараті (Досв., Вибр., 1959, 224); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (Довж. Словник української мови в 11 томах