темпераментний

ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е.

Дуже запальний, пристрасний.

У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю. Почувши на лекції якусь нову, свіжу думку, він не міг всидіти на стільці (О. Гончар);

Темпераментна, непосидяча Таня була протилежністю спокійній, розсудливій Ніні (із журн.);

Ті, хто був на першому святі фольклору, напевно запам'ятали темпераментних грузинських танцюристів з ансамблю “Арагві”, котрі не поступалися за майстерністю своїм дорослим колегам (з газ.);

// Виконуваний темпераментно.

На ній [естраді] витанцьовує темпераментну лезгінку група танцюристів у національних костюмах (з газ.).

Значення в інших словниках

1. темпераментний — темпера́ментний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. темпераментний — (хто) неврівноважений, гарячий, запальний, пристрасний, жагучий.  Словник синонімів Караванського
3. темпераментний — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
4. темпераментний — Горячий, запальний, оприскливий  Словник чужослів Павло Штепа
5. темпераментний — -а, -е. Дуже запальний, пристрасний. || Виконуваний темпераментно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. темпераментний — ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину — здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк.  Словник синонімів української мови
7. темпераментний — ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Дуже запальний, пристрасний. Темпераментна, непосидяча Таня була протилежністю спокійній, розсудливій Ніні (В ім’я Вітч., 1954, 15); У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю.  Словник української мови в 11 томах