темпераментний

ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Дуже запальний, пристрасний.

Темпераментна, непосидяча Таня була протилежністю спокійній, розсудливій Ніні (В ім’я Вітч., 1954, 15);

У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю. Почувши на лекції якусь нову, свіжу думку, він не міг всидіти на стільці (Гончар, IV, 1960, 65);

// Виконуваний темпераментно.

На ній [естраді] витанцьовує темпераментну лезгінку група танцюристів у національних костюмах (Веч. Київ, 18.Х 1958, 4).

Значення в інших словниках

1. темпераментний — темпера́ментний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. темпераментний — (хто) неврівноважений, гарячий, запальний, пристрасний, жагучий.  Словник синонімів Караванського
3. темпераментний — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
4. темпераментний — Горячий, запальний, оприскливий  Словник чужослів Павло Штепа
5. темпераментний — ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Дуже запальний, пристрасний. У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю. Почувши на лекції якусь нову, свіжу думку, він не міг всидіти на стільці (О.  Словник української мови у 20 томах
6. темпераментний — -а, -е. Дуже запальний, пристрасний. || Виконуваний темпераментно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. темпераментний — ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину — здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк.  Словник синонімів української мови