тенденційний
ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей, тенденцій.
Наша поезія пристрасно тенденційна, їй притаманна висота політичного і громадянського мислення (з наук.-попул. літ.);
// Який створює ідейно спрямовані твори.
Шевченко – поет наскрізь політичний, тенденційний, народний у найвищому й найкращому значенні цього слова (із журн.).
2. Упереджений, необ'єктивний.
Однак писемні джерела завжди тенденційні, оскільки відображають, як правило, політичні інтереси тієї соціальної групи, на замовлення якої вони складаються (з наук. літ.);
Закордонні літературознавці широко користуються методологією фальсифікації фактів, їх тенденційного добору й підтасовування (з наук. літ.);
Тенденційний підхід до чого-небудь;
// Який має чітко визначене спрямування.
Мені її [казку] розповідав малий сільський хлопчина без тенденційної мети (Леся Українка);
Мелодрама, як відомо, відзначається перебільшеною емоційністю, гострою інтригою, тенденційною моралізацією (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)