Словник української мови у 20 томах

тенденційний

ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей, тенденцій.

Наша поезія пристрасно тенденційна, їй притаманна висота політичного і громадянського мислення (з наук.-попул. літ.);

// Який створює ідейно спрямовані твори.

Шевченко – поет наскрізь політичний, тенденційний, народний у найвищому й найкращому значенні цього слова (із журн.).

2. Упереджений, необ'єктивний.

Однак писемні джерела завжди тенденційні, оскільки відображають, як правило, політичні інтереси тієї соціальної групи, на замовлення якої вони складаються (з наук. літ.);

Закордонні літературознавці широко користуються методологією фальсифікації фактів, їх тенденційного добору й підтасовування (з наук. літ.);

Тенденційний підхід до чого-небудь;

// Який має чітко визначене спрямування.

Мені її [казку] розповідав малий сільський хлопчина без тенденційної мети (Леся Українка);

Мелодрама, як відомо, відзначається перебільшеною емоційністю, гострою інтригою, тенденційною моралізацією (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тенденційний — тенденці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тенденційний — Ідейно спрямований; (підхід) упереджений, необ'єктивний, з тенденцією, з певним ухилом.  Словник синонімів Караванського
  3. тенденційний — Однобічний, нахильний, схильний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. тенденційний — тенденці́йний 1. Той, що проводить певну тенденцію. 2. Той, що містить упереджену ідею.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тенденційний — -а, -е. 1》 Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. || Який створює ідейно спрямовані твори. 2》 Упереджений, необ'єктивний. Тенденційний підхід. || Який має яскраво визначене спрямування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тенденційний — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним), ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕБЕЗСТОРО́ННІЙ.  Словник синонімів української мови
  7. тенденційний — Тенденці́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тенденційний — ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який характеризується послідовним проведенням певних ідей; ідейно спрямований. Радянська література тенденційна й цілеспрямована (Деякі пит. поет. майстерн.  Словник української мови в 11 томах