тенденційно

ТЕНДЕНЦІ́ЙНО.

Присл. до тенденці́йний 2.

Про антів розповідає також готський історик VI ст. Йордан, який жив у Візантії. Проте до повідомлень цього автора слід ставитися з обережністю, бо викладені вони тенденційно (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. тенденційно — тенденці́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тенденційно — Присл. до тенденційний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тенденційно — ТЕНДЕНЦІ́ЙНО. Присл. до тенденці́йний 2. Про антів розповідає також готський історик VI ст. Йордан, який жив у Візантії. Проте до повідомлень цього автора слід ставитися з обережністю, бо викладені вони тенденційно (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 328).  Словник української мови в 11 томах