тепленько
ТЕПЛЕ́НЬКО.
Присл. до тепле́нький. 2;
// у знач. присудк. сл.
Прийшла весна .. стало тепленько (Г. Квітка-Основ'яненко);
Пахуче так усюди, зелено, тепленько, гарно! (Панас Мирний);
// кому. Про відчуття тепла ким-небудь.
Йоньці тепленько і спосібненько, він похропує в бороду і бачить сон (Григорій Тютюнник);
Він підвівся, заглянув на піч, де притихли діти. – Що, любі мої голуб'ята, тепленько вам тут?.. То й ростіть на здоров'я! (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)