тепленько
ТЕПЛЕ́НЬКО.
1. Присл. до тепле́нький.
2. у знач. присудк. сл. Про настання тепла.
Прийшла весна.. стало тепленько (Кв.-Осн., II, 1956, 310);
Пахуче так усюди, зелено, тепленько, гарно! (Мирний, І, 1954, 82);
// кому. Про відчуття тепла ким-небудь.
Йоньці тепленько і спосібненько, він похропує в бороду і бачить сон (Тют., Вир, 1964, 435).
Словник української мови (СУМ-11)