терапевт

ТЕРАПЕ́ВТ, а, ч.

Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії.

Цей відомий фахівець-терапевт кінчив якраз пити вечірній чай у родинному колі й тихо віддавався спочинкові в кріслі коло столу (В. Підмогильний);

Пропонуються деякі заходи що до оптимізації навчального процесу в інтернатурі з педіатрії та аспекти підвищення якості викладання акушерства та гінекології. Значну увагу приділено особливостям післядипломної підготовки лікарських кадрів різного профілю, зокрема, терапевтів, хірургів, стоматологів, анестезіологів-реаніматологів, гастроентерологів, онкологів, радіологів та ін (з навч. літ.);

Лікар-терапевт Бублик за двадцять п'ять років своєї чесної роботи прийняв дев'яносто тисяч хворих (з навч. літ.);

Тут [у заводському пункті охорони здоров'я] приймають лікарі всіх спеціальностей: невропатолог, гінеколог, окуліст, фтизіатр, терапевт (з газ.).

Значення в інших словниках

1. терапевт — терапе́вт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. терапевт — див. ЛІКАР.  Словник синонімів Караванського
3. терапевт — Лікар, див. доктор  Словник чужослів Павло Штепа
4. терапевт — -а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. терапевт — Терапе́вт, -та; -пе́вти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. терапевт — ТЕРАПЕ́ВТ, а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії. Лікар-терапевт Бублик за двадцять п’ять років своєї чесної роботи прийняв дев’яносто тисяч хворих (Укр. літ.  Словник української мови в 11 томах