терапевт

ТЕРАПЕ́ВТ, а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії.

Лікар-терапевт Бублик за двадцять п’ять років своєї чесної роботи прийняв дев’яносто тисяч хворих (Укр. літ., 1957, 144);

Тут [у заводському пункті охорони здоров’я] приймають лікарі всіх спеціальностей: невропатолог, гінеколог, окуліст, фтизіатр, терапевт (Веч. Київ, 4.IV 1958, 3).

Значення в інших словниках

1. терапевт — терапе́вт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. терапевт — див. ЛІКАР.  Словник синонімів Караванського
3. терапевт — Лікар, див. доктор  Словник чужослів Павло Штепа
4. терапевт — ТЕРАПЕ́ВТ, а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії. Цей відомий фахівець-терапевт кінчив якраз пити вечірній чай у родинному колі й тихо віддавався спочинкові в кріслі коло столу (В.  Словник української мови у 20 томах
5. терапевт — -а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. терапевт — Терапе́вт, -та; -пе́вти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)