терлиця
ТЕ́РЛИЦЯ, ТЕ́РНИЦЯ, і, ж.
Знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.
Хіба я не брала конопель, не мочила, не била на бительні, не терла на терниці..? (І. Нечуй-Левицький);
Тіпає [Мотря] плоскінь або матірку; скрипить терлиця під повіткою... (Панас Мирний);
З ранку до вечора скрізь біля хат теркочуть терлиці, немов сваряться зуб за зуб (І. Франко);
Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)