термінальний

ТЕРМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.

Кінцевий, конечний.

Пошкодження ДНК в ході природних процесів у клітині мають своєю граничною, термінальною стадією її повне руйнування (з наук. літ.);

Термінальна артерія.

Значення в інших словниках

1. термінальний — терміна́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. термінальний — [теирм'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. термінальний — Кінцевий  Словник чужослів Павло Штепа
4. термінальний — терміна́льний (лат. terminalis, від terminus – межа, край) кінцевий, конечний.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. термінальний — -а, -е. Кінцевий, конечний. Термінальна пауза — тимчасова (до кількох хвилин) зупинка дихальних рухів, що спостерігається при вкрай тяжких станах хворого. Термінальні стани — стани, які межують між життям і смертю.  Великий тлумачний словник сучасної мови