термінальний
ТЕРМІНА́ЛЬНИЙ, а, е.
Кінцевий, конечний.
Пошкодження ДНК в ході природних процесів у клітині мають своєю граничною, термінальною стадією її повне руйнування (з наук. літ.);
Термінальна артерія.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- термінальний — терміна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- термінальний — [теирм'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- термінальний — Кінцевий Словник чужослів Павло Штепа
- термінальний — терміна́льний (лат. terminalis, від terminus – межа, край) кінцевий, конечний. Словник іншомовних слів Мельничука
- термінальний — -а, -е. Кінцевий, конечний. Термінальна пауза — тимчасова (до кількох хвилин) зупинка дихальних рухів, що спостерігається при вкрай тяжких станах хворого. Термінальні стани — стани, які межують між життям і смертю. Великий тлумачний словник сучасної мови