1. Орфоепічний словник української мови

термінальний

терміна́льний

[теирм'інал'нией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. термінальний — терміна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. термінальний — Кінцевий Словник чужослів Павло Штепа
  3. термінальний — терміна́льний (лат. terminalis, від terminus – межа, край) кінцевий, конечний. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. термінальний — ТЕРМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. Кінцевий, конечний. Пошкодження ДНК в ході природних процесів у клітині мають своєю граничною, термінальною стадією її повне руйнування (з наук. літ.); Термінальна артерія. Словник української мови у 20 томах
  5. термінальний — -а, -е. Кінцевий, конечний. Термінальна пауза — тимчасова (до кількох хвилин) зупинка дихальних рухів, що спостерігається при вкрай тяжких станах хворого. Термінальні стани — стани, які межують між життям і смертю. Великий тлумачний словник сучасної мови