термінал

ТЕРМІНА́Л, а, ч.

1. Частина порту, призначена для обробки контейнерних і пакетованих вантажів.

На прикордонних станціях використовуються термінали, які призначені для перевантаження продукції із рухомого складу однієї ширини колії в рухомий склад другої ширини колії (з наук. літ.).

2. Пристрій у складі інформаційно-комп'ютерних систем, який служить для обміну даними між користувачем і комп'ютером.

Книгарні оснащаються спеціальними комп'ютерними терміналами, призначеними для завантаження електронних текстів у рідери (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. термінал — терміна́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. термінал — [теирм'інал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. термінал — -а, ч. 1》 міф. Римське божество меж та кордонів. 2》 Частина порту, призначена для обробки контейнерних і пакетованих вантажів. 3》 Пристрій у складі ЕОМ, який служить для обміну інформаційними даними між користувачем і комп'ютером. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. термінал — Комп'ютерний монітор з клавіатурою, підключений до комп'ютерної системи або мережі; уможливлює ввід та вивід даних; як т. може також служити персональний комп'ютер. Універсальний словник-енциклопедія
  5. термінал — рос. терминал комплекс технічних і програмних засобів, призначених для зв'язку віддаленого користувача з ЕОМ або іншим абонентським пунктом за допомогою каналів зв'язку. Інша назва — прикінцевий пристрій. Eкономічна енциклопедія